fbpx

Схема МРТ із ділянками дефіциту сірої речовиниВисокий артеріальний тиск, безсумнівно пов’язаний із ризиком серцево-судинних подій. Однак у фахівців Американської асоціації кардіологів, виникла думка, що гіпертензія також сприяє й розвитку когнітивних розладів.

Вчені співробітники Інституту дослідження мозку, медичного коледжу Корнелльського Університету Нью-Йорка та їхні колеги з Американської асоціації кардіологів, провели дослідження з даного питання.

У результаті вдалося встановити прямий зв’язок між підвищеним артеріальним тиском у молодих людей і когнітивними розладами в них же, у більш старшому віці. Цікаво, що стосовно літніх людей, настільки очевидного зв’язку між гіпертонією та когнітивними розладами, встановити не вдалося.

Аналіз даних дослідження показав, що гіпертонія здатна пошкоджувати судинне русло головного мозку і призводити до ішемії білої речовини. Ефективне лікування гіпертонії, безумовно, пов’язано зі сприятливими змінами з боку судин і центральної нервової системи, але лишалося неясним, наскільки антигіпертензивна терапія сприяє зниженню ризику розвитку когнітивних розладів у зрілому й літньому віці.

Чи може підвищений тиск призводити до змін обсягу мозку в молодих і літніх людей?

Цілі та перспективи дослідження

Думки про зв’язок між артеріальною гіпертензією в молодих людей і раннім настанням деменції, висловлювалися давно. Поточне дослідження проводилося на людях 40 років і молодше, з рівнем артеріального тиску в межах 120/80 мм рт. ст., й окремою групою того ж віку, але вже з артеріальним тиском 140/90 та вище.

Метою стало обґрунтування клінічної цінності регулярного скринінгу рівня артеріального тиску в людей, починаючи з 15 та старших (до 40) років.

Встановлено, що виявлення високих показників артеріального тиску й корекція цифр до нормальних, дозволяють розраховувати на зниження ризику розвитку в таких людей деменції й когнітивних розладів у найближчій і віддаленій перспективі.

Описова частина

Для проведення дослідження було відібрано 423 учасники, віком від 19 до 40 років. Усі — мешканці Лейпцига, Німеччина. Середній вік об’єктів дослідження 27,66 року. Статевий розподіл: чоловіків 58 %, жінок — 42 %. Період проведення дослідження з 2010 до 2015 роки.

Контроль АТ здійснювався кілька разів на день, згодом, показники систолічного артеріального тиску (САТ) і діастолічного (ДАТ) узагальнювалися та усереднювалися.

Моніторинг стану тканин головного мозку здійснювався методом МРТ, основна увага приділялася виявленню мінімальних відмінностей в об’ємі часток та областей ЦНС. Також контролювався загальний об’єм головного мозку.

Результати

Глибокий аналіз отриманих результатів показав, що в пацієнтів із високим систолічним тиском, відзначалося зменшення кількості сірої речовини в правій парацентральній/поясній областях. А також, симетрично, у частині нижньої лобної звивини, верхньої скроневої звивини, клину потиличної частки обох півкуль та правого відділу таламуса.

Підвищений артеріальний тиск діастоли пов’язувався зі зниженням товщини сірої речовини в передніх відділах, лобних областях, нижніх тім’яних областях обох півкуль головного мозку, а також, верхньої скроневої звивини та поясної звивини справа.

Загального зменшення об’єму головного мозку, у гіпертоніків, статистично значимо, встановити не вдалося.

Висновки

Нюанс криється в деталях: результати дослідження не дозволяють точно встановити причинно-наслідковий зв’язок між двома описаними явищами.

Так, підвищений артеріальний тиск здатен спровокувати відмічені на МРТ ознаки зменшення об’єму сірої речовини.

Але й навпаки: подібні зміни з боку ЦНС, можуть сприяти розладам регуляції серцево-судинної діяльності, та спричинити підвищення артеріального тиску в об’єктів дослідження.

Проте, орієнтуючись на збереження здоров’я пацієнтів, артеріальний тиск варто розглядати з першої точки зору. І здійснювати регулярний скринінг АТ усім, починаючи з віку 15 років. Із забезпеченням адекватної корекції гіпертонії до нормальних (120/80) показників.

Схема МРТ із ділянками дефіциту сірої речовини(велика)

* на титульному малюнку відображено зменшення об’єму лівої верхньої скроневої борозни, правої задньої поясної звивини й поперечної скроневої борозни, прекунеуса й підтим’яної борозни, у порівнянні зі здоровими пацієнтами. На основі інформації МедСкейп