fbpx

Вакцина й домішки: наскільки небезпечно?Останніми десятиріччями люди ставляться до щеплень із великою пересторогою. Багатьох відштовхує від вакцинації елементарне незнання деталей виробництва й застосування препаратів. Інші відмовляються від щеплень, начитавшись страшилок про домішки й добавки у вакцинах. Причому явище це досить масове, і наслідки не змушують на себе чекати: чого вартий спалах дифтерії наприкінці 90-х минулого століття і майже епідемія кору в другій декаді 2000-х.

Вважаємо, що необхідність пояснити питання стосовно домішок у вакцинах назріла. Сподіваємося, що неупереджений аналіз сучасних даних допоможе людям прийняти вірне рішення щодо вакцинації.

З чого складається вакцина?

Типова вакцина – препарат для «тренування» імунітету стосовно того чи іншого збудника. Основою її є антигени (вірусні чи бактеріальні). Але до складу препарату входять і інші, допоміжні компоненти:Сучасна вакцина – складний мультикомпонентний препарат

  • консерванти, що запобігають бактеріальному або грибковому забрудненню препарату (такі як тіомерсал);
  • ад’юванти, котрі сприяють посиленню імунної відповіді (солі алюмінію);
  • добавки, що стабілізують живі вакцинні культури (желатин, людський сироватковий альбумін);
  • залишкові домішки виробничого процесу (антибіотики, яєчний білок, дріжджові білки, формальдегід).

Коктейль, на перший погляд, сумнівний. Але не варто підозрювати лікарів у бажанні отруїти людство.

Консерванти

Застосовуються для запобігання грибкового чи бактеріального забруднення вакцин. Використовуватися стали після введення в практику багатодозових флаконів. Надто серйозними виявилися наслідки: в 1916 році, після застосування вакцини від черевного тифу, померло 4 дитини, у 26 розвинувся абсцес на місці ін’єкції, а в 68 виникли серйозні системні інфекції. Тому консерванти стали додавати в усі вакцини, приблизно з 30-х років XX століття.

Дуже багато питань виникло до метилртуті (тімеросал, тіомерсал). Хоча вірогідних даних про шкоду цього компонента отримано так і не було (надто низька доза, щоби заподіяти шкоду навіть дитині), але від його застосування в багатьох вакцинах усе ж відмовилися.

Щоби взагалі виключити необхідність у консервантах, знову стали випускатися монодозні вакцини, або флакон с кількома дозами, вимагають використовувати протягом короткого часу з моменту відкриття.

Ад’юванти

Формула гідроксиду алюмініюЯвляють собою солі алюмінію (фосфати алюмінію, гідроксид алюмінію), які виступають у якості сорбенту, що збирає на собі імуногенні антигени (білки, ліпопротеїди, глікопептиди). Після введення дози, створюють депо активної речовини, звідки вона вивільняється протягом деякого часу, забезпечуючи кращу імунну відповідь.Останніми роками з’явилися спостереження, що солі алюмінію ще й індукують продукцію імунокомпетентними клітинами комплементу й цитокінів.

Безпека алюмінію підтверджується багаторічним використанням цього компонента вакцини й не викликає побоювань у фахівців.

Для порівняння, доза алюмінію у вакцині співставна з кількістю цього елемента в дитячій суміші (близько 225 мкг / л).

Стабілізатори

Застосовуються з двома найважливішими цілями:

  1. Для того, щоби вакцина краще переносила ліофілізацію, нагрівання, струси при транспортуванні.
  2. Для запобігання прилипання імуногенного компонента до скла флакона.

Типів стабілізаторів три: вуглеводи (лактоза, сахароза), амінокислоти (гліцин, глутамат натрію) та білки (желатин, людський сироватковий альбумін).

Найбільше запитань до білкових стабілізаторів через ризик алергії й анафілаксії, а також із причини теоретичного ризику передачі з білками бактеріальних, вірусних чи пріонних інфекцій.

Найбільш частою (1 випадок на 2 млн доз(!)) причиною алергії та анафілаксії, вважається желатин. І лише в тих людей, у яких відзначається харчова алергія на желатин. Тому варто опитувати дітей і батьків на предмет алергічного анамнезу перед проведенням вакцинації.

Що стосується ризику передачі з білками інфекцій (в тому числі й пріонних), то він лише теоретичний. Усі донори біологічних субстратів для вакцин, обов’язково обстежуються на предмет небезпечних у цьому плані інфекцій. Досі, випадків зараження такими інфекціями через вакцину не відзначалося жодного разу.

У деяких вакцинах можуть застосовуватися білкові стабілізатори тваринного (великої рогатої худоби) походження. Є люди, які зв’язали такий момент із передачею пріонних інфекцій. Але ризик знову таки, тільки теоретичний: пріони не виявлялися в крові та сполучній тканині навіть у хворих корів. Тому ні коров’ячий альбумін, ні коров’ячий желатин, не можуть стати джерелом зараження людини губчастою енцефалопатією.

Виробничі домішки

Формальдегід оточує нас всюдиПовністю позбутися їх вкрай складно, тому дане питання суворо регламентоване нормативними документами.

Деактивувальні агенти

Застосовуються для відділення імуногенних фрагментів патогенних мікроорганізмів від їхніх небезпечних токсинів, вірулентних фрагментів. Типовий інактиватор – формальдегід.

У вакцинах, вміст формальдегіду не перевищує 0,1 мг, що повністю виключає його небезпеку для організму людини. До слова, формальдегід безперервно надходить із їжею, синтезується в організмі, його кількість у нашому тілі – близько 1,1 мг, що в 10 разів більше, ніж у вакцині.

Антибіотики

У виробництві вакцин застосовуються неоміцин, стрептоміцин, поліміксин B, хлортетрациклін, амфотеріцин B.

Одразу зазначимо, що найбільш небезпечні в плані розвитку анафілаксії антибіотики (пеніциліни, цефалоспорини, сульфаніламіди), у виробництві вакцин не застосовуються.

Досі немає жодного задокументованого факту того, що організму дитини було завдано якоїсь шкоди через залишки антибіотика, що містився у вакцині. Тим більше, що їх кількість в препараті часто буває такою, що не визначається.

Виняток – неоміцин, який в окремих випадках ставав причиною реакцій гіперчутливості уповільненого типу. Але це не повинно бути протипоказанням до вакцинації.

Клітинні фрагменти

Деякі вакцинні штами вірусів (грип) розмножуються в курячих ембріонах. Тому домішки яєчного білка у вакцинах відзначаються (звичайно, не у всіх) і якщо в дитини є алергія на курячий білок, то варто очікувати реакції гіперчутливості після вакцинації. На жаль, такі алергічні діти часто страждають і від астми, що в разі захворювання на грип може призвести до фатальних наслідків.
Тому прищеплювати алергіків від грипу все ж потрібно, для цього розроблено спеціальний протокол гіпосенсибілізації.

Порядок дій при вакцинації алергіків

Іноді висуваються претензії до дріжджів: їхні домішки можуть виявлятися у вакцинах від гепатиту B. Але навіть у людей, у яких після щеплення виникали реакції гіперчутливості негайного типу, не вдалося виявити протидріжджових IgE. Це свідчить, що алергія була викликана не дріжджами.

На закінчення

Сподіваємося, нам вдалося переконати батьків, що ртуть, алюміній чи формальдегід, навіть, якщо й містяться у вакцині, ніяк не можуть заподіяти шкоди організму дитини.

Ризик анафілаксії, особливо при вакцинації від грипу, слід вважати суттєвим у людей з алергією на курячий білок. Таким пацієнтам не варто відмовлятися від щеплення: занадто небезпечними можуть стати наслідки захворювання на грип. Але процедуру необхідно проводити за протоколом гіпосенсибілізації, десенсибілізації.

А домішками тваринних чи людських білків, антибіотиків або дріжджів, можна просто знехтувати: їх шкода є виключно теоретичною.

На основі інформації Американскої академії педіатрії.